Salome MC is the first female rapper in Iran, where women are forbidden to perform solo. She is recording in her home studio. She earned the money for the equipment by giving English lessons. Salome MC is a graffiti and textile design artist. One of the few rappers to criticize the regime living in Iran. Continue reading
“Демократизація хоробрості – ось, що відбулося у Тунісі. Раніше лише обрані, еліта могли дозволити собі не боятися, а під час протестів кожен тунісець зміг відчути себе героєм,” – каже один із фронтменів Armada Bizerta. Малек не черговий, а найулюбленіший з усіх арабських реперів, котрих зустріла. “Демократизація хоробрості,” – так і сказав. Звідки воно в них? Як їм арабським реперам у свої 20-25 вдається формулювати саме так? Не в Тулузі ж його цьому вчили. Continue reading
(in English – see below) “Tahrir state of mind” – пишет на днях египетский рэпер Дииб. Cейчас на демонстрации он не впервые в жизни, как это было в январе 2011. Теперь ему нечего бояться. Пусть Конституционная ассамблея Египта, в которой преобладают исламисты, большинством голосов утвердила проект новой конституции, президент Морси, должен еще выставит его на референдум. Я же в ребятах не сомневаюсь. По сравнению с летней аппатией увеличение полномочий президента объединило рассредоточенных по пост-революционному Каиру активистов. Мы немало говорили с ними, почему так сложно либералам не переругаться друг с другом и идти одним фронтом, когда площадная борьба не эффективна. Но сейчас с доброй завистью наблюдаю, как они все снова вместе на Тахрире скандируют “Морси вон!” Continue reading
[in English – see below] Почему египтяне круты и их Арабская весна не пропадет даром? Да потому что, как только президент Морси попытался добавить себе полномочий, они напомнили ему, как именно он пришел к власти. В моем пост-американском маршруте к Харцизску добавился Харьков и Ивано-Франковск, поэтому за сообщениями из Египта успеваю следить только по хэштегам #Tahrir в статусах своих друзей. Они все там, даже молодые представители среднего класса, которые так убедительно говорили о стабильности. А почему все именно так – отвечают парни из Arabian Knightz и, конечно, нареченный главным рэпером Арабской весны милейший El General. Continue reading
Нубиец со шрамом на щеке от резиновой пули, полученной во время демонстраций. Единственный мужчина в семье, поэтому в свои 21 несет полную ответственность за мать и сестер. Антикапиталист, что не мешает ему получать бакалаврскую степень в сфере нефтедобычи.
Начинал я с гангстерского рэпа. Хип-хоп – это реальность, музыка, рассказывающая о происходящем рядом. Сегодня в одном из каирских гетто заживо сожгли парня, который вел блог, разоблачая полицейских, крышующих район. Всё обставили так, будто это криминальные разборки. Я же могу просто начитать эту историю, просто подложив биты. В этом сила хип-хопа. Не люблю прилизанную картинку и выхолощенные звуки. Не думаю, что музыка должна только развлекать. Continue reading
in English – see below
В печатном виде в декабрьском Esquire-Украина таки вышли портреты арабских и персидских хип-хоп музыкантов, которые о своих странах рассказали куда больше остальных героев. О некоторых я уже писала, не совсем вскользь, но без ответов. Каждый из них заслуживает куда больше внимания. Так как электронной версии журнала в природе не существует, а отсканированные страницы не разобрать, я делаю электронную версию сама, выдавая день за днем все 10 портретов. Но наше главное преимущество – бумага должна запеть. Какой же хип-хоп без музыки.
Continue readingЯ повернулася три дні тому. По великому рахунку після чотирьох місяців в дорозі. Шлях від Тегерана до Чикаго виявився однією мандрівкою. З фіналом у Харцизьку, який завдяки безпосередності донбаських селян підживив любов до рідних людей. Мала зробити паузу, виконавши всі обіцянки – дослати, переслати, доробити. Замість того, щоб вмикати телевізор я хотіла зосередитися на текстах. Але я вмикаю і бачу чергову історію про те, що “цього разу в Газі загинуло усього 30 людей” (нині 121). Мені байдуже, що це за канал. Мені не байдуже скільки. Телевізор я не хочу вмикати через “усього”. Я би хотіла не читати новини, бо щоразу, як відкриваю черговий сайт, стає моторошно і від того, що написано, і як написано. Continue reading
Ми так часто пишемо про те, що має статися, а потім, коли щось відбувається геть про це забуваємо. Дякую туніським художникам, що нагадали. Ще в Тунісі я писала про те, як долучилася до акції на підтримку художників, яких звинуватили в “порушенні моральних норм”. Суть в тому, що всі небайдужі фотографувалися з лінійкою, як це роблять з заарештованими. Адже якщо заарештували одного художника за його твори, значить кожен злочинець. Continue reading
Вчора у Сирії загинув Хассан Дубян – друг дитинства мого доброго товариша й одногрупника Язана із Ємену. Мати Язана сирійка і він провів дитинство в Дамаску. Я ніколи не знала Хасана особисто, але чимало чула про дитинство Язана і його місто. А ще працюючи в новинах я дуже добре знаю, як відсторонено ми сприймаємо чергове повідомлення про чергову загибель чергової людини в черговій країні. А ще я знаю Язана й те, наскільки близькі йому його близькі. Друг мого друга мій друг. Тому й вас попрошу подумати, що трагедія куди ближче, ніж здається. Це не чергова смерть у Сирії, тому що смерть ніколи не є черговою смертю, а трагедія триває понад півтора роки Continue reading
“А можу я мати чотирьох чоловіків одразу, якщо усіх забезпечу фінансово?” – перепитую в афганців, серед яких декілька борців з корупцією, один розбудовує демократію, інший допомагає сиротам, ще одна – депутатка місцевого парламенту (друга дружина у чоловіка). Молодші – неодружені, старший має чотирьох жінок, але за цим – трагічна історія: закохана дівчина вчинила самогубство, дізнавшись, […]
“Того дванадцятирічного снайпера “Аль-Каїди” я забив мало не до смерті. Звісно, снайпер з нього був нікудишній. Не знаю, чи він розумів, і чи колись усвідомить, що робить. Не знаю, що з ним сталося потім. Затриманих терористів ми мали передавати іракському суду. Коли я віз одного з місцевих ватажків “Аль-Каїди”, той пропонував 40 тисяч доларів, якщо […]
– Наталю, привіт, – пише мені віце-президент США Джо Байден. – Наталю, я зробив все можливе, щоб не підвести тебе під час учорашніх дебатів, – продовжує він. – Наталю, ти дивилася, як виступив Джо? – у наступному імейлі звертається до мене Барак Обама. Обидва, а на додачу ще й Мішель насправді просять мене пожертвувати 5 […]
– Цього разу я дійсно не знаю, коли повернуся. -Ти завжди так кажеш, а потім повертаєшся. У цьому ‘завжди’ те, чого я сама себе позбавляю і, що так ціную знайшовши деінде – постійність. Моя постійність у вигулюванні Ярда та Кебріде (арабською ‘сірник’) десь близько другої ночі, а особливо відтоді, як я навчилася саможутки поратися […]
Cьогодні о 2:47 ночі мені зателефонував хлопець з андеграундної антиглобалістської туніської культурної ініціативи, щоб підтвердити зустріч, таким чином відповівши на запит. Говорив він російською з акцентом і з подивом запитав : “А Вы уже спите? Мы просто только освободились.”
So Far, So Close 