Йорданія

20121024-163419.jpgАмман-і-я. Част. 1. شو – The Question Which Doesn’t Need An Answer
Постійність у тому, що рівно о четвертій на мій диван просто неба вилазить Зулу, – єдиний кіт у світі, на якого у мене немає алергії.
– Справді немає? Це ж ще один доказ, що він диявол. Ти знаєш, що в арабських оселях чорних котів немає. Це не просто забобона. В нас щиро вірять, що саме всередині цих істот живе демон.
– Вахід, якщо чорних кицьок не тримають в хатах, то куди ж вони всі діваються? Значить десь має бути місце, де живуть всі арабські чорні коти?
-Знаєш, я сам весь час думаю про те й це місце.
 
Амман-і-я. Част. 2. شو – The Question Which Doesn’t Need an Answer
Я могла б скоротити цей текст, залишивши кілька діалогів. Сенс мого перебування там та й написання в тому, щоб зупинитися, уповільнитися, зануритися у в‘язку гірко-солодку буденність цього міста і цих людей, відчути їхній повільний темп – зав‘язування шнурівок на наших вицвілих жовто-зелених кедах, пошуку ланцюгів для собак, аби спокійно вийти з дому, а перед тим півгодини шукати дві чистих склянки, щоб заварити чай із м‘ятою.
 
Singing in Arabic
Це моя зовнішня місія. Тут же я маю трохи іншу. Здається, мені відведена роль Шахерезади. Щоночі я переповідаю різним людям історії, що трапилися зі мною та ні в цих краях. На ніч – тому що життя тут дійсно починається, коли сонце спадає, а день завершується десь в шостій ранку. А ще тому, що мені завжди доводиться зупинятися на найцікавішому – перед самісінькою розв‘язкою, тому що маю залишити те чи інше місце і їхати геть.
 
Непросто 100
Моя голова переповнена непотрібними знаннями. Як от про те, що в аеропортах Тегерана і Стамбула до інтернету можна підключитися тільки маючи місцевий номер телефону. В каїрському wife оманливо не працює. У Дортмунді – немає сигналу в зоні для польотів поза Шенгенською зоною, навіть якщо ви заплатили три євро за картку, котра б мала працювати у всіх терміналах. 
 
CПАСИБІ. شكرا
Cпасибі за те, що не забуваєте нагадувати, як звучить пустеля там, де вже починається вода…
 
Jenin. Автостопом довкола Дженіна
Є щось бридко несправедливе в тому, я змогла поїхати в Дженін, до якого нікому з українців не має діла, тоді як мої палестинські друзі з Йорданії  мріють пpo свою обіцяну землю, aлe змушені заздрити, бо дорога в Палестину нащадкам біженців закрита.
 
Surrounded Yet Not Surrendered
Я мала забігти в будинок на дві хвилини, щоб забрати рюкзак. Наш завалений сміттям схил горів. Горів незле. В будинку мертвим сном спали 5 людей, котрі вляглися, як мені здалося в 7-ій годині ранку. Одного із господарів я розбудила, згодом прибігли сусіди, потім вони викликали пожежників. Схил зайнявся через будівельнків, які щось ладнали внизу
 
Як не вийти заміж за старого бійця Вільної армії Сирії
Я розшифровую інтерв’ю з одним із старих бійців Вільної Армії Сирії:
– Наталія,так? Перед тим, як розпочати, можна я поставлю питання?
– Звісно.
– Ти втрачала кого-небудь колись? Втрачала назавжди? Так, щоб не повернути?
– Так.
– Розкажи, як це було? За яких обставин? Пригадай. А що ти відчувала ? Ти можеш згадати це відчуття втрати? Відчула? А тепер уяви переживати таке кожні десять хвилин. Це наше життя зараз. А тепер можемо починати розмову…
 
Generation Arab Spring. Jordan. Esquire
 
20121024-220515.jpg
Advertisements

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: