About

Про блог / About the blog

Це блог про світ, який поряд та про людей – таких близьких і таких далеких, що його поєднують і про котрих щастить дізнаватися по той чи інший бік екрану.  Цей блог почався з Ірану. Далі були  Єгипет, Туніс, Йорданія, Палестина та трошки Туреччини. Потім, як не дивно, США, знову Йорданія, Росія, Польща, врешті Ірак та Велика Британія.

It’s a blog about the world and the people (who are so close and so near) whom we’re lucky to get to know on or behind the screen. At the moment it’s my personal journey. Later there must be more of us.

Про автора / About the author

Наталя Гуменюк – український журналіст- міжнародник, котрій пощастило не розділяти роботу, захоплення й спосіб життя. Трохи фотограф, трохи викладач, трохи активіст, але завжди волонтер. Поки дісталася 60 країн, але одразу зрозуміла, що значення мають люди, які цей світ і поєднують.

Nataliya Gumenyuk – is a Ukrainian foreign news correspondent who’s lucky enough not to distinguish between a job and a lifestyle. A bit of photographer, a bit of writer, a bit of activist but always a volunteer. By now has reached a bit more than 60 countries, but from the beginning understood that just the people matter.

 Nataliya co-operates with a number of Ukrainian media outlets including Esquire Ukraine, the Ukrainian Week magazine, investigative paper Ukrainska Pravda, 1+1 TV Studio, TVi, Ukraina TV, Golos Stolytsi radio, as well foreign media: Open Democracy Russia, RTL-Netherlands, M6 (France). She is an author and editor of various documentary projects for Ukrainian broadcasting companies. Until 2010, Nataliya was a Head of the Foreign News Department of the largest Ukrainian TV channel INTER and later an editor-in-chief of a documentary project NASHI portraying the life of the Ukrainians abroad. She teaches the Global Media Course at the Master Programme of Kyiv Mohyla School of Journalism .Nataliya holds MA of Global Journalism, she studied at Örebro University, Sweden and Institute of Journalism (Kyiv National Taras Shevchenko University), Kyiv, Ukraine.

 

Інтерв’ю про мандрівку Близьким Сходом, медіа і міжнародну журналістику:
http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/2012-12-04/76057

INTRO: Теорія змарнованої енергії / The Theory of Rotten Energy

08 серпня 2012

Це мала б бути історія про художника з неназваної країни, котрий  творив щось особливе, але  зупинився і почав проживати своє життя, яке  хоч і дарувало різноманітні задоволення, але всі вони виявлялися швидкоплинними.  (Країна неважлива, бо задоволення врешті у всіх однакові. ) Аж ось митцеві стало нудно, а малювати далі не хотілося.

Мене ж завжди цікавило, чому надзвичайно талановиті люди, яким можна хіба заздрити,  зупиняються. Не знайшовши відповіді, я її вигадала, створивши теорією, що не має жодних обґрунтувань. Полягає вона в тому, що деякі люди занадто безкомпромісно поглинають чужу енергію і те, що їм дають інші,  забирають все тільки для себе і за жодних обставин не віддають ні краплини своєї. Можливо, причина в егоїзмі та байдужості, можливо, – скупості чи духовних лінощах, коли здається, що для того, щоб віддати треба докласти зусилля. Та й взагалі навіщо ділитися, якщо можна накопичити в собі якомога більше, щоб потім на гора віддавати шедеври чи просто берегти сили, бо якщо вже щось забрав, чому б не зберігати…

Мені часом здається, коли із  отриманою творчою енергією геть нічого не робити, й не передавати її іншими, є шанс, що нутрощі просто почнуть гнити, а гниття, як і травлення – теж процес, котрий пожирає чи не більше сил та енергії, ніж творання. Більше того, гниття не вивільняє місця для нових вражень, емоцій, людей, і врешті скільки б не забирав чужої енергії, замість пісень чи полотен –  нудьга. Щедрість чи то в спілкуванні чи створення хоча б чогось, хай і не надто талановимиго чи особливого, хоч і вимагає зусиль, все ж  перетворює  енергію на щось нове і залишає місце для нових спроб.

Я чимало їжджу й мені щастить на неймовірних людей, шмат чиєї енергії я зазвичай по-загарбницьки відбираю, як би не намагалася е набридати й не силувати їх власними емоціями. Врешті з’являються телевізійні сюжети, журнальні статті, надруковані та ніколи не показані фото, погані римовані та непогані неримовані поезії,  ексгібіціоністські або ж наївні статуси у Facebook, а також довгі розповіді в ролях для друзів, котрих бачу хіба між подорожами саме заради таких розмов, короткі перекази оповідань  випадковим перехожих. Все ж щось важливе залишається непереробленим й неперетвореним. Воно не просто накопичується, а під‘їдає живлення, адже дійсно отримавши три мільярди можливостей все ж повертала замало із того, що почула й побачила. Тож час наздоганяти.

До виїзду в аеропорт – години. Дизайн блогу – примітивний. Як ним користуватися – поки не розібралася. Одруківок – чимало.  Валіза – порожня.  Інтерв’ю – недошифроване.  Довгоочікувана віза –  досі не проштампована.  Та це саме той час, щоб таки почати те, що варто було зробити надцять років тому. Адже попереду більш два місяці спеки, браку води під час Рамадану,  дві літні хустки, осінній одяг з довгими рукавами,  дві камери, подарований мікрофон (легенда хіп-хоперів), кілька позичених об‘єктивів, два записники, дуже маленький й повільний, але вірний комп‘ютер, дірка в улюблених капцях, відсутність подарунків (окрім саморобних листівок і піратського диску з саундтреком “Піни”), сімсот (звісно перебільшую, але хіба трохи) написаних і ще двісті ненаписаних за останні десять днів імейлів та повідомлень з домовленостями про зустрічі, шість країн, дві з яких не відпускають, три вже давно кличуть, а з іще однією поки й гадки не маю що роботи. Тегеран-Каїр-Туніс-Амман-Дженін-Стамбул і все, що між ними, але головне – вже такі близькі хоча ще не знайомі люди.

Advertisements

2 Responses to “About”

  1. Oksana Arkhypchuk July 15, 2013 at 6:05 pm #

    ПРивіт! Я не часто бачу українок, які подорожують Йорданією. Але тут живу – так що давайся чути, як будеш у наших краях. З радістю б зустрілась!

    • n_g July 16, 2013 at 6:06 pm #

      Дуже дякую! обов’язково напишу, як зберуся, а думаю, що відносно незабаром. приємно чути

Leave a Reply

Fill in your details below or click an icon to log in:

WordPress.com Logo

You are commenting using your WordPress.com account. Log Out / Change )

Twitter picture

You are commenting using your Twitter account. Log Out / Change )

Facebook photo

You are commenting using your Facebook account. Log Out / Change )

Google+ photo

You are commenting using your Google+ account. Log Out / Change )

Connecting to %s

%d bloggers like this: