Salome MC is the first female rapper in Iran, where women are forbidden to perform solo. She is recording in her home studio. She earned the money for the equipment by giving English lessons. Salome MC is a graffiti and textile design artist. One of the few rappers to criticize the regime living in Iran. Continue reading
[in English – see below] Почему египтяне круты и их Арабская весна не пропадет даром? Да потому что, как только президент Морси попытался добавить себе полномочий, они напомнили ему, как именно он пришел к власти. В моем пост-американском маршруте к Харцизску добавился Харьков и Ивано-Франковск, поэтому за сообщениями из Египта успеваю следить только по хэштегам #Tahrir в статусах своих друзей. Они все там, даже молодые представители среднего класса, которые так убедительно говорили о стабильности. А почему все именно так – отвечают парни из Arabian Knightz и, конечно, нареченный главным рэпером Арабской весны милейший El General. Continue reading
Нубиец со шрамом на щеке от резиновой пули, полученной во время демонстраций. Единственный мужчина в семье, поэтому в свои 21 несет полную ответственность за мать и сестер. Антикапиталист, что не мешает ему получать бакалаврскую степень в сфере нефтедобычи.
Начинал я с гангстерского рэпа. Хип-хоп – это реальность, музыка, рассказывающая о происходящем рядом. Сегодня в одном из каирских гетто заживо сожгли парня, который вел блог, разоблачая полицейских, крышующих район. Всё обставили так, будто это криминальные разборки. Я же могу просто начитать эту историю, просто подложив биты. В этом сила хип-хопа. Не люблю прилизанную картинку и выхолощенные звуки. Не думаю, что музыка должна только развлекать. Continue reading
in English – see below
В печатном виде в декабрьском Esquire-Украина таки вышли портреты арабских и персидских хип-хоп музыкантов, которые о своих странах рассказали куда больше остальных героев. О некоторых я уже писала, не совсем вскользь, но без ответов. Каждый из них заслуживает куда больше внимания. Так как электронной версии журнала в природе не существует, а отсканированные страницы не разобрать, я делаю электронную версию сама, выдавая день за днем все 10 портретов. Но наше главное преимущество – бумага должна запеть. Какой же хип-хоп без музыки.
Continue readingМи так часто пишемо про те, що має статися, а потім, коли щось відбувається геть про це забуваємо. Дякую туніським художникам, що нагадали. Ще в Тунісі я писала про те, як долучилася до акції на підтримку художників, яких звинуватили в “порушенні моральних норм”. Суть в тому, що всі небайдужі фотографувалися з лінійкою, як це роблять з заарештованими. Адже якщо заарештували одного художника за його твори, значить кожен злочинець. Continue reading
“Друже, вибач, що так і не прислав своїх текстів”, – пише мені Малік з туніського гурту «Армада Бізерта». Я жу мушу зібрати все до купи, бо вже дедлайн, а я нарешті доробила цей текст/фото/профайл, що вже скоро вийде друком, і певно буде найполітичнішим із усіх привезених матеріалів. “Пробач, що не прислав тексти, але я дуже-дуже втомився. Ми щойно із Бейрута. Просто мушу тобі сказати, що там зустрів Тарека із Far3i, про котрого ти так багато розповідала. Справді, як ти й казала, ми мали познайомитися. Ми вирішили зробити щось разом.”
– Тареку, – пишу я в Амман. – Малек сказав, що ви зустрілися з Армадою? – О, Армада грандіозна! Ти направду казала, що ми маємо познайомитися.Кожному із них я справді говорила, що з усіх музикантів, яких я зустріла, ці двоє мають знайти одни одного. Такі хвилини попри, дедлайн і купу справ, неймовірно красиві і трохи дивні. Continue reading
شكرا, thank you, my dear Arab friends for helping me survive this night. From Jordan to Egypt, from Tunisia to Mali. Even my Mauritanian friends Muhammed Muhammed, شكرا , just for posting your comment around 6:15 am. Otherwise my high fever wouldn’t let me stay awake and edit that article. I knew it wouldn’t be particularly good, but I was writing it with an only intention: to let them know that the whole ‘Muslim world (what’s that? as if somebody apart from the Pope still uses a term ‘Christian word’) is not set on fire because of the stupid movie. Continue reading
Якби ще хтось у цьому світі нині фінансував молодих лівих, то з мене вийшов би непоганий агент розбудови інтернаціональної мережі молодіжного інтернаціоналу 21-го століття. Але не 2.0. Я б змогла виконати функцію, яка потребує фізичної присутності. Наприклад, перевезення грошей у валізах. Continue reading
Cьогодні о 2:47 ночі мені зателефонував хлопець з андеграундної антиглобалістської туніської культурної ініціативи, щоб підтвердити зустріч, таким чином відповівши на запит. Говорив він російською з акцентом і з подивом запитав : “А Вы уже спите? Мы просто только освободились.” Continue reading
Маленькі дива не стаються. Їх треба робити самотужки. У мене ж рандеву із Рідою Дікі, котрого тут хоча знають, але не всі. Є так багато людей, який мені щастить зустріти – режисери, музиканти, блогери, комп‘ютерні гіки, активісти, рідше політики, частіше – політичні аналітики, просто надзвичайні люди, історичні фігури і їхні нащадки. Є чимало важливих історій про які я хочу написати – про тих, «хто бачив смерть», про тих «хто відчув запах тюремної кімнати», про права людини, права жінок, права робочих, права меншини, політиків, які порушують усі вище перераховані права. Інколи ж є щось ірраціональне й позасвідому у доборі героїв, які видаються важливішими за інших, коли здається, що весь сенс у тому, щоб закільцювати. Ріда Дікі автор одного з хітів ще у вісімдесяті одразу після революції в Тунісі написав цю пісню про рандеву з весною. Можливо арабською – кому як зручніше. Continue reading
“А можу я мати чотирьох чоловіків одразу, якщо усіх забезпечу фінансово?” – перепитую в афганців, серед яких декілька борців з корупцією, один розбудовує демократію, інший допомагає сиротам, ще одна – депутатка місцевого парламенту (друга дружина у чоловіка). Молодші – неодружені, старший має чотирьох жінок, але за цим – трагічна історія: закохана дівчина вчинила самогубство, дізнавшись, […]
“Того дванадцятирічного снайпера “Аль-Каїди” я забив мало не до смерті. Звісно, снайпер з нього був нікудишній. Не знаю, чи він розумів, і чи колись усвідомить, що робить. Не знаю, що з ним сталося потім. Затриманих терористів ми мали передавати іракському суду. Коли я віз одного з місцевих ватажків “Аль-Каїди”, той пропонував 40 тисяч доларів, якщо […]
– Наталю, привіт, – пише мені віце-президент США Джо Байден. – Наталю, я зробив все можливе, щоб не підвести тебе під час учорашніх дебатів, – продовжує він. – Наталю, ти дивилася, як виступив Джо? – у наступному імейлі звертається до мене Барак Обама. Обидва, а на додачу ще й Мішель насправді просять мене пожертвувати 5 […]
– Цього разу я дійсно не знаю, коли повернуся. -Ти завжди так кажеш, а потім повертаєшся. У цьому ‘завжди’ те, чого я сама себе позбавляю і, що так ціную знайшовши деінде – постійність. Моя постійність у вигулюванні Ярда та Кебріде (арабською ‘сірник’) десь близько другої ночі, а особливо відтоді, як я навчилася саможутки поратися […]
Cьогодні о 2:47 ночі мені зателефонував хлопець з андеграундної антиглобалістської туніської культурної ініціативи, щоб підтвердити зустріч, таким чином відповівши на запит. Говорив він російською з акцентом і з подивом запитав : “А Вы уже спите? Мы просто только освободились.”
So Far, So Close 