Aside

пояснення, а не дублікат

19 Oct

От щойно на мене мало не впав вогнегасник. Пролетів у кількох сантиметрах, тільки-но я почала писати оду кав’ярні де просиділа останні кілька годин. Як не любити місто, в якому, на питання “де у вас вбиральня” власник відправляє тебе на вулицю, показує на сходи, що ведуть у закидану майстерню, яка насправді виявляється студію, де висять його картини. У ній можна залишитися самій – ось такий він рівень ньюйоркської довіри.   Continue reading

From Global Village

17 Oct

20121017-152415.jpg

– Наталю, я дуже пишаюся Бараком, – і далі пише мені Мішель Обама у черговому листі зі штабу.Я теж, думаю я, засинаючи під час дебатів не так через акліматизацію, як кілька безсонних ночей доти, попри те, що мої господарі – франко-венесульсько-білоруська пара фотографів галасливо реагує кожну ремарку. Так, дебати – це як футбол, вірніше бокс. Обама з Ромні справді переминалися в студії, немов на ринзі.  “Нумо, вріж-вріж йому”, – кричить Матьє. Господарі мої правильніше не буває. Їхня правильність вимірюється стосом Нью-Йоркерів у туалеті, а також доставкою газет і журналів додому. Про яку смерть друкованих видань може йтися.
Continue reading

чому я боюся повертатися до нью-йорка

15 Oct

– Наталю, привіт, – пише мені віце-президент США Джо Байден. – Наталю, я зробив все можливе, щоб не підвести тебе під час учорашніх дебатів, – продовжує він. – Наталю, ти дивилася, як виступив Джо? – у наступному імейлі звертається до мене Барак Обама. Обидва, а на додачу ще й Мішель насправді просять мене пожертвувати 5 доларів на їхню виборчу кампанію, нагадуючи про уміння технологій автоматично генерувати ім‘я виборця не тільки на початку, а у найдоречніших місяцях прес-релізів від передвиборчого штабу. Я згадала, як отримувала усі ці стоси листів, коли висвітлювала вибори Обами у 2008-го. Тоді й вирішила – щоб не трапилося, висвітлюватиму усі американські президентські перегони до кінця свого життя. Continue reading

Солдати мистецтва, єднаймося!

13 Oct

“Друже, вибач, що так і не прислав своїх текстів”, – пише мені Малік з туніського гурту «Армада Бізерта». Я жу мушу зібрати все до купи, бо вже дедлайн, а я нарешті доробила цей текст/фото/профайл, що вже скоро вийде друком, і певно буде найполітичнішим із усіх привезених матеріалів. “Пробач, що не прислав тексти, але я дуже-дуже втомився. Ми щойно із Бейрута. Просто мушу тобі сказати, що там зустрів Тарека із Far3i, про котрого ти так багато розповідала. Справді, як ти й казала, ми мали познайомитися. Ми вирішили зробити щось разом.”

– Тареку, – пишу я в Амман. – Малек сказав, що ви зустрілися з Армадою?
– О, Армада грандіозна! Ти направду казала, що ми маємо познайомитися. 

Кожному із них я справді говорила, що з усіх музикантів, яких я зустріла, ці двоє мають знайти одни одного. Такі хвилини попри, дедлайн і купу справ, неймовірно красиві і трохи дивні. Continue reading

“Гарі Інгліш”

5 Oct

На цьому фото Гарі Інгіш – один з директорів Freedom Theater у палестинському таборі Дженіні.  «Гарі Інгліш – найкращий з усіх американців» – так жартують  його колеги – режисери, актори під час вечору, що затягнувся до четвертої ранку, хоча в 9:00 – обов‘язкова нарада. Гарі зарештували сьогодні на одній із демонстрацій проти окупації.

Image

Коли ви бачите ось таке фото, то швидше за все, як і я думаєте: «Чергова демонстрація, черговий затриманий, і такі як завжди ізраїльські солдати».  Гарі Інгліш – справжній. Реальний. Вам поки так не здається, але він такий. І я його знаю.   У першу хвилину, коли він сидів на дивані разом із акторкою із Португалії, що теж перебралася до Палестини, то видавався зверхнім. Continue reading

Україно-арабська гей-іронія

3 Oct

Цю арабську пісню тепер не можна буде почути в Україні. В Аммані – так. Цей студійний запис можливий на ліванському телебаченні. На українському – віднині ні. Балада «Аромат жасмину» розповідає про розрив гей-пари, і як однин із хлопців через тиск суспільства таки вирішив завести дружину й дітей. Соліст ліванського гурту Mashrou Leila Хаммед Сіно, котрого вже називають арабським Фредді Меркюрі, – відкритий гей. Після ухвалення закону про «Заборону пропаганди гомосексуалізма» немає чого арабським інді-рокерам приїздити з концертами сюди на схід, на околиці Європи. Тому цього вечора Mashrou Leila дає концерт у Парижі.

  Continue reading

не вір очам своїм

1 Oct

Деякі фотографи і оператори стверджують, що на відміну від слів, фото і відео і є справжнім максимально приближеним відображенням реальності. Інші скажуть – навпаки. Відео без контексту може нічого не значити. А тим паче відео, в якому люди хочуть виглядати інакше. Зараз я працюю над інтерв‘ю з ось цим генералом Вільної армії Сирії, командувачем підрозділю Південь (місто Дераа, де почалася революція). 

Байдуже, яке враження справляє ось ця картинка. Номер три у неформальному переліку «Їх розшукує Сирійська Влада» Ясір Аббуд виявився одним із найадекватніших і найрозумніших людей, з якими довелося спілкуватися за всю подорож. Continue reading

як не вийти заміж за старого бійця вільної армії сирії

28 Sep

Я розшифровую інтерв’ю з одним із старих бійців Вільної Армії Сирії:

– Наталія,так? Перед тим, як розпочати, можна я поставлю питання?
– Звісно.
– Ти втрачала кого-небудь колись? Втрачала назавжди? Так, щоб не повернути?
– Так.
– Розкажи, як це було? За яких обставин? Пригадай. А що ти відчувала ? Ти можеш згадати це відчуття втрати? Відчула? А тепер уяви переживати таке кожні десять хвилин. Це наше життя зараз. А тепер можемо починати розмову…  Continue reading

Generation Arab Spring. Jordan. Esquire

23 Sep

амман-і-я 2: شو – що? питання, яке не потребує відповіді

22 Sep
– Яку тобі пісню поставити?
– Постав, Його.
– Його? (пауза). Є лише одна людина, яку можна так назвати. Це Він?
– Так, Він.

Я боюся сказати зайве, бо раптом мій добрий друг, названий вже містером Дотепність, знову на щось образится. Наприклад, на те, що посередині дискусії про створення онлайн кодексу йорданських анархістів я переберуся з другого на перший поверх, а розмову про те, наскільки цитати Боба Марлі пасують до життя сучасних йорданських селян, проміняю на прогулянку з собаками серед ночі. Ми домовилися: відтепер мій єдиний спосіб вибачитися – привезти в Амман Боба Ділана. Сподіваюся, що до того часу, як мені доведеться вибачатися, Він не протягне.   Continue reading