Чи чекати Ірану на перебудову?

4 Jul

Власне репортаж, що вийшов друком в “Українському тижні”: http://tyzhden.ua/World/83058

Новим президентом Ірану став Хассан Рухані – єдиний реформатор з-поміж допущених до виборів кандидатів. Його опоненти походили з консервативного крила, тоді як лібералам балотуватися не дозволили. Рухані – освічений дипломат, який володіє п’ятьма іноземними мовами, тео­лог, був членом Вищої ради національної безпеки й представляв країну на переговорах щодо ядерної проблеми. Його перемогу тегеранці відзначили вуличними святкуваннями. Той обі­­­цяв домогтися скасування міжнародних санкцій і повернути в політику «поміркованість, зрілість та здоровий глузд». Вісім років правління Махмуда Ахмадінежада (першого цивільно­­го президента від часів Ісламської революції 1979-го) позначилися посиленням консерватизму й конфронтацією із Заходом. Утім, попри очевидні зміни, уся повнота влади в Ірані лишається у Верховного лідера аятоли Алі Хаменеї.

Image

Залізна завіса для обраних

Іран, як і раніше, є однією з найзакритіших країн світу. Та порівняно з іншими мусульмансь­кими державами він сьогодні більше нагадує не країну, де перемогла Ісламська революція, а Радянський Союз часів 1980-х. Суспільство тут хай і вірить у непохитність режиму, проте живе подвійним життям – на вулиці й удома.

За кілька хвилин до посадки в Тегерані, як і всі жінки в літаку, покриваю голову хусткою, вдягаю поверх штанів цупку сукню з довгими рукавами. Саме такий вигляд повинна мати жінка в Ірані. Після Ісламської революції це не звичай, а закон.  Сусідка застерігає: не треба натягувати хустку на брови й закривати волосся, як це роблять арабки. Достатньо просто накинути її на голову. Видаватися консервативнішою за іранців і перебільшувати суворість режиму не варто. Це стосується усього.  У гостях мені одразу пропонують перевдягнутися – так чинять місцеві дівчата, які й без того привертають увагу яскравим макіяжем і зачісками, що перетворюють хіджаб на умовність.

Image

Image

Image.

Офіційно за атеїзм загрожує смертна кара, але деякі іранці зізнаються, що в Бога не вірять. Бачу, як поліція моралі зупиняє авто, щоб перевірити документи в хлопця й дівчини: їхати разом у машині може лише подружжя або брат із сестрою. З вікна будинку помічаю молодого тегеранця, який у самому спідньому проводить час із жінками біля басейну свого маєтку.

Релігійний закон суворо забороняє вживати алкоголь, але без нього гучні вечірки не минають. У Вірменії, Азербайджані, Туреччині ходять легенди про те, скільки п’ють їхні сусіди, які приїздять туди святкувати іранський новий рік Новруз.  Continue reading

Народний переворот у Єгипті

4 Jul

b11

Автор усіх інсталяцій та малюнків Бассем Юсрі

Армія Єгипту на вимогу демонстрантів відсторонила президента Мохаммеда Морсі від влади, тимчасово призупинила дію конституції, а також доручила голові Конституційного суду країни на перехідний період виконувати обов’язки глави держави. Причинами востання вважають виступ проти монополізації державних інституцій правлячою партією, недотримання верховенства права, невиконання судових вироків, переслідування політичних опонентів та утиски свободи слова. Так само єгиптяни не погоджуються з тим, що спосіб життя й ідентичність 90-мільйонного населення захотіла визначати одна з багатьох релігійних груп.

maria

“Прикро, що багато голосів, які лунають з Європи та США, демонструють доволі обмежене розуміння того, що нині відбувається у Єгипті. В існуючих умовах ми просто повинні вимагати соціальної справедливості. Те що сталося, тобто відсторонення президента Морсі на заклик громадян, і є демократією. Наші вибори перетворилися на гру, сплановану корумпованими режимами. Останні події – це голос мільонів людей, котрі вийшли на вулиці по всій країні. Ми виступили проти репресій, екстремізму й корупції. Так, Гітлера обрав народ. Чи не було б краще для всіх, якби німецький народ позбавив його влади. Це не державний переворот, а виправдане бажання населення протистояти насильству й екстремізму. Я саме таке розумію суть демократії. Двадцять мільйонів не можуть керувати державою, тож мусиоа втрутитися армія. Після того, як ми скинули Мубарака, військові понад рік аж до виборів виконували роль перехідного уряду. Зараз ми вимагаємо нових президентських виборів, але чекати довше було неможливо”, – пише знайомий єгипетський художник й документаліст Бассем Юсрі.
Continue reading

Гей-прайд. Нью-Йорку є чим пишатися

2 Jul
g2

ньюйоркські поліцейські

До 1998-го року – підписання мирної угоди у Північній Ірландії в поліцію набирали протестантів зростом не нижче 1,8 м. Таким чином тим, хто був по той бік барикад – тобто місцевим католикам – поліція видавалася загрозливішою. Правило скасували. Ні, не тому що сторони примирилися. Конфлікт між католиками й протестантами, що триває півтисячоліття, подолати не так вже й просто: забагато ідеології. Якби питання було в цьому, то північноірландські поліцейські так і залишалися усі мов на підбір, але головне у середньому вищими за цивільне населення. Правило скасували, бо воно суперечило законодавству ЄС щодо дискримінації. Дискримінації не проти католиків, а проти всіх, хто не міг стати поліцейським, бо фізично недоріс. Ця історія мало чим відзрізняється від історії про права геїв. Справа не в поглядах чи вірі, а в рівності для всіх, якими б ми не народилися.

Минулого тижня Верховний суд США визнав неконституційною заборону одностатевих шлюбів у Каліфорнії, що фактично зрівняло права гомосексуальних і традиційних шлюбів. Тому цей гей-парад у Нью-Йорку видався особливим. Гей-парад англійською зветься “гей прайд” – маршем гордості. І це таки не просто карнавальна хода. Дивовижне відчуття бачити стільки щасливих людей одразу, особливо пам’ятаючи, як нелегко це щастя діставалося.

2013-06-30 20.15.48

g7

Continue reading

нью-йорк та ньюйоркці

29 Jun

“О, четвертак. Знадобиться для пральні”, – каже Джефф – аналітик, чия компанія проводить  опитування для виборчої кампанії Барака Обами. Тут, в Нью-Йорку, мало хто має вдома пральну машинку. Про Джефа та його друзів – команду, яка провела найперші тарґетовані вибори, засновані на ретельній роботі з інформацією –   щойно зробив  величезний матеріал “New York Times Magazine”: Data You Can Believe In.   “Так, звісно, всі свої. Вони всі були на моєму весіллі”, – каже Джефф, коли показую йому ілюстрацію з журналу. Під час інтерв’ю (я прийшла поговорити, як виглядатимуть вибори майбутнього)  ми стоячи  п’ємо  каву у звичайнісінькій кав’ярні. Манхеттенці звикли стояти, а не влаштовуватися зручно у крісла.

jeff

Все одно ми зустрічаємося в кращих, аніж минулого разу умовах.  Тоді до його офісу мені довелося йти пішки дві з половиною години, бо одразу після урагану Сенді метро з Брукліну до Манхеттена затопило. Джефф тоді ночував у власному офісі, бо вдома не було електрики, а до виборів лишалося шість діб. Тоді він спрогнозував результати виборів у найбільш проблемних штатах. Його  дані, тобто  внутрішні дані штабу, відрізнялися від тих, що розповсюджувала преса, але виявилися  абсолютно точними у ніч виборів. Про це я часково ще тоді писала тут: http://tyzhden.ua/World/64454   Цей запис не про те, чому Джефф, чия робота заснована на детальному опрацюванні данних, є першим критиком надто ненадійної політики приватності,  яка дозволяє  американським компаніям і уряду стежити за своїми громадянами. Зараз я пишу про життя ньюйоркських персонажів.   Continue reading

несистемні герої

27 Jun

oscar and mook

“І я відповів Ево Моралесу (президенту Болівії), що не буду міністром з чотирьох причин: по-перше, не хочу стати крадієм, по-друге, брехуном, по-третє, ледацюгою, по-четверте – лизоблюдом,” – відповідає мені Оскар Олівера, який очолив один з наймасовіших виступів проти приватизації води в Кочабамбі, і зорганізувавши людей вигнав з Болівії Світовий Банк і транснаціональні корпорації, а на додачу місцеву армію й поліцію. (Потім, взявши за основу історію про боротьбу проти приватизації навіть дощової води зняли фільм “Навіть дощ” з Гаель Гарсіа Берналем. 

“Кхуста”, скажи, цей грінго все правильно переклав? – жартує Оскар зі свого давнього приятеля перекладача з іспанської Грега. Грег скаржиться, адже перекладати Оскара складно, бо в того, що не слово, то приказка, чи жарт. 

FSI

“Кхуста” Джек, що організував найуспішніший бойкот магазинів, що належали білим, під час апартеїду в Південній Африці, такий, що Мандела визнав його дієвішим за збройний спротив, віддає мені свою троянду, бо надмірно жестикулює, пританцьовує, а в руках ще ж треба втримати нагороду вручену стареньким Джеймсом ЛоусономContinue reading

ненаписана ірландія

26 Jun

Пауза була задовгою, хоча увесь час я щось та й писала. Цілий місяць, поки була у Британії, Ірландії та Північній Ірландії  не могла писати: ані листи, ані дописи. Квітень. Лондон. Брайтон. Астана посередині. Лондон. Травень. Дублін. Белфаст. Деррі. Знову Лондон. Червень. Звісно брак часу. Звісно, брак сну. Звісно, не бракує роботи. Але не лише в цьому справа. Шматки. Кілька абзаців. Мерзнуть пальці. Загорнулася у пальто. Два абзаци. Виїхала до моря. Вітер.  Три абзаци. Додому. Біля обігрівача.  Ще абзац.   Пальто замість ковдри. Ковдра. Ковдра на додачу до пальто. Кілька речень Довга прогулянка.  Сподівалася зліпити всі абзаци до купи. Зась. Виходить казна що. Нічого з того не виходить. Формально текст є. Є фрази, думки, все обірвано, непов’язано. Потім зрозуміла: Дублін – батьківщина Джойса.  

Лишається наздоганяти

ImageImage  Continue reading

Похорон Тетчер без монтажу

17 Apr

Похорон Тетчер, напевне, найменш важлива подія у співвідношенні до неї уваги медіа, яку мені коли-небудь доводилося висвітлювати. Водночас гарний привід підняти в ефірі усіх тих радіостанцій, які телефонували улюблену тему: преса перебільшує, а ритуальні заходи яскраві насамперед на телеекранах.

Image

Звісно, люди на церемонію прощання прийшли. Насамперед ветерани, молоді торі та японські туристи. Серед політиків востаннє з такими почестями ховали Вінстона Черчіля у 1965-му, серед санованих осіб – королеву-мати й принцесу Діану. Якщо б не останнє, то не було б приводу говорити, що більшості лондоців до похорону байдуже, а вся церемонія найменше нагадувала прощання нації з улюбленим/шанованим лідером.  Continue reading

Війна в Іраку: почати легко, а завершити?

16 Apr

Як живуть іракці через 10 років після падіння Саддама Хусейна

Багдад-Ербіль-Халабджа

 Війна в Іраку – чи не найважливіша подія останнього десятиліття. Вона змінила розстановку сил не лише на Близькому Сході, а й в усьому світі. Мільярдні оборонні бюджети підірвали економіку Сполучених Штатів, а та спровокувала світову економічну кризу. Жертви серед мирного населення, скандали з катуваннями іракців у в’язниці “Абу Грейб” поставили під сумнів методи, якими США просувають демократію у світі. Відтоді міжнародна спільнота намагається триматися осторонь чужих конфліктів, аби зайвий раз уникнути критики.  Насамперед воєнні дії змінили життя 30 мільйонів іракців, чимало з яких спершу дійсно вітали повалення режиму Саддама Хусейна – на той час одного з найавторитарніших лідерів.

 Бомби на Багдад полетіли десять років тому – навесні 2003-го. Уже в травні президент США Джордж Буш урочисто оголосив про перемогу. Майже через десять років 28-річний Мохаммед Лямі готувався до весілля. Родина саме витратилася на меблі для майбутнього подружжя. Хлопець пішов базар і загинув під час вибуху замінованованого авто. Брат Мохаммеда розповідає, що сім’я не отримала жодної компенсації. Такі історії в Багдаді на кожному кроці.

Сьогодні в іракській столиці не стріляють на вулицях та не викрадають людей. Якби не КПП через кожну сотню метрів та фортифікована “Зелена зона”, де розсташовані урядові будівлі та іноземні представництва, здавалося б, що семимільйонне місто живе звичайним і навіть бурхливим життям.

2013-03-22 11.24.35

Від теракту не вбереже ані обов’язкова для місцевих політиків охорона – саме вони основна ціль терористів, озброєні військові, котрих повно на центральних вулицях, але не помітити у бідніших кварталах. Іракці по-буденному пояснюють: якщо заклали вибухівку – винні баасисти – прихильники старого режиму, якщо себе підірвав смертнтик – справа рук “Аль-Каїди”. Continue reading

The War in Iraq: Easy to Begin, How About the End?

14 Apr

Life in Iraq ten years after the overthrow of Saddam Hussein

The Iraq War is arguably among the most significant international events of the past decade, impacting the diplomatic landscape not only in the Middle East but the entire world. It involved multibillion-dollar defence spending that weakened the US economy, civilian casualties, and prisoner abuse scandals (including Abu Ghraib) that put into question the methods with which the United States promotes democracy worldwide. First of all rhe military campaign a decade ago had an impact on the lives of 30 million Iraqis, many of them initially welcoming the overthrow of Saddam Hussein, one of the most powerful contemporary authoritarian leaders.

In March 2003 airstrikes on Baghdad were launched. Already in May the U.S. President George Bush announced the end of major combat operations in Iraq. Years later Mohhamed Liami, 28, was preparing for his upcoming wedding when he was killed in a car bomb explosion at a market. His brother says that the family received no compensation at all. Such episodes are common in Baghdad.

Image

Continue reading

як виглядає google-рай та кібер-життя після смерті

12 Apr

Це не звістка з майбутнього. “Відтепер ви зможет планувати ваше кібер-життя після смерті, захистити вашу конфіденційність і зробити життя простішим для близьких”, – повідомила сьогодні компанія Google, запустивши сервіс “Неактивних екаунтів” для своїх мертвих користувачів. Детальніше: Google launches tool to determine data use after death. Цього ж дня ми побували в google-раю – принаймні його лондонському офісі. А виглядає він ось так:

googlewater/google-вода

Image

Continue reading

%d bloggers like this: