Archive | Uncategorized RSS feed for this section

Last Minute Ticket to Iraq

14 Mar

“Я тебе прошу, не соромся, не будь-такою, як Кассем тридцять років тому, коли був молодим журналістом і вмирав від голоду. Хочеш їсти, немає грошей – так і скажи. Люди можуть і не розуміти, що журналіст – теж людина,” – каже  працівник відділу преси іракського посольства в Україні, проводжаючи до таксі в аеропорт – поки до Грузії.  Куплений за день до того  (щойно Багдад підтвердив отримання візи) рейс з Тбілісі до Ербіля – столиці Курдистану скасували, тому дорогою треба примудритися купити інший, який триває добу – через Баку й Катар. ‘Last-minute ticket to Iraq’ – незвичне відчуття.   Continue reading

Advertisement

хип-хоп жив 7: salome mc, iran

7 Jan


Я надто довго мовчала також і через те, що спершу треба було завершити всю цю хіп-хоп історію. Ні, це не незавершенний гештальт, а історія, яка насправді отримає продовження – на французькому радіо і в австрійському журналі. У цьому блозі це останній пост про хіп-хоп. Нарешті можна буде писати про щось інше.
 Іранка Саломе МС для мене справді відкриття, бо хоч убийте, я не уявляю, як вона робить це живучи в Ірані. Її колега, котрий не є політичним, а “соціальним” репером, скаржився, що вст справжні  іранські хіп-хопери перебралися за кордон, як от легендарний Хічхас. Але проблема в тому, що вони “перестали відчувати власний народ, а переймаються тим, що не можуть влаштуватися на новому місці – Лондон це чи Нью-Йорк.”   Continue reading

не чергова смерть

14 Nov

Вчора у Сирії загинув Хассан Дубян – друг дитинства мого доброго товариша й одногрупника Язана із Ємену. Мати Язана сирійка і він провів дитинство в Дамаску. Я ніколи не знала Хасана особисто, але чимало чула про дитинство Язана і його місто.  А ще працюючи в новинах я дуже добре знаю, як відсторонено ми сприймаємо  чергове повідомлення про чергову загибель чергової людини в черговій країні. А ще я знаю Язана й те, наскільки близькі йому його близькі. Друг мого друга мій друг.  Тому й вас попрошу  подумати, що трагедія куди ближче, ніж здається. Це не чергова смерть у Сирії, тому що смерть ніколи не є черговою смертю, а трагедія триває понад півтора роки  Continue reading

командувач вільної сирійської армії, південь

2 Nov

Я згадувала його у цьому блозі не раз. Найголовніше не те, хто він та який, а суть того, що він говорить. І ось можна й про це – після друку в ТИЖНІ. Тут же ще й зі вступом і трохи детальніше, тому що кількість знаків річ для друку принципова.  Я зустрічаюся з Яссіром Аббудом у йорданському місті Ірбід поблизу кордону із Сирією. Після тривалих розмов повстанці, які лікують поранення у сусідній країні, допомогли організувати зустріч із своїм керманичем, хоча за домовленістю із йорданською владою той не мав спілкуватися із журналістами. Яссір Аббуд приїхав у Йорданію на кілька днів на переговори із іншими впливовими членами сирійської опозиції та Вільної сирійської армії. З колишнім полковником, а нині генералом ополчення ми спілкувалися кілька годин. На відео з YouTube, на якому Яссір Аббуд повідомляє про те, що приєднується до повстанців, довкола нього 14 озброєних бойовиками у чорних масках.   Continue reading

Amman. Part 2: شو – The Question Which Doesn’t Need an Answer [EN]

25 Oct

‘What do you want to listen to?’
‘Him.’
‘Him? There’s only one person who might be called that way. Is it Him?’
‘Yes, it’s Him.’

I am afraid to say anything else in order not to offend my friend again. For example, because I’ll exchange a conversation about Bob Marley quotes correspond to the life of contemporary Jordanian peasants or a discussion about creating an online codex of Jordanian anarchists for a walk in the night with the dogs.  So we agreed: as of now, the only way I can be forgiven is – if I bring Bob Dylan to Amman. I hope by now that the old man won’t live long enough for me to have to apologise that way. Continue reading

Amman. Part 1: Where All the Arab Black Cats Live. [EN]

24 Oct

“This time, I really don’t know when I’m coming back.”
“You always say that, and then you come back.”     

This ‘always’ is what I deprive myself of, and what I so much appreciate finding elsewhere – continuity. My continuity is in walking Yart and Kebride (which means ‘match’ in Arabic) somewhere at around two in the morning, especially since I managed to cope with them on my own. Although Kebride thanked me with eating my slippers, that I gained back with such a battle from the Egyptian minibus driver. Continuity in the fact that at exactly four o’clock, Zulu, the only cat in the world to which I am not allergic, climbs onto my sofa in the open air.

“You really aren’t allergic? That’s just more proof that he is a devil. You know that there are no black cats in Arab houses. It’s more than superstition. People here sincerely believe that a demon lives within these creatures.”
“Waheed, if black cats are not kept in the homes, then where have they all hidden themselves? Is there somewhere a place where all the Arab black cats live?”
“You know, I think about this place myself.”  20121024-163419.jpg

Continue reading

“Гарі Інгліш”

5 Oct

На цьому фото Гарі Інгіш – один з директорів Freedom Theater у палестинському таборі Дженіні.  «Гарі Інгліш – найкращий з усіх американців» – так жартують  його колеги – режисери, актори під час вечору, що затягнувся до четвертої ранку, хоча в 9:00 – обов‘язкова нарада. Гарі зарештували сьогодні на одній із демонстрацій проти окупації.

Image

Коли ви бачите ось таке фото, то швидше за все, як і я думаєте: «Чергова демонстрація, черговий затриманий, і такі як завжди ізраїльські солдати».  Гарі Інгліш – справжній. Реальний. Вам поки так не здається, але він такий. І я його знаю.   У першу хвилину, коли він сидів на дивані разом із акторкою із Португалії, що теж перебралася до Палестини, то видавався зверхнім. Continue reading

Україно-арабська гей-іронія

3 Oct

Цю арабську пісню тепер не можна буде почути в Україні. В Аммані – так. Цей студійний запис можливий на ліванському телебаченні. На українському – віднині ні. Балада «Аромат жасмину» розповідає про розрив гей-пари, і як однин із хлопців через тиск суспільства таки вирішив завести дружину й дітей. Соліст ліванського гурту Mashrou Leila Хаммед Сіно, котрого вже називають арабським Фредді Меркюрі, – відкритий гей. Після ухвалення закону про «Заборону пропаганди гомосексуалізма» немає чого арабським інді-рокерам приїздити з концертами сюди на схід, на околиці Європи. Тому цього вечора Mashrou Leila дає концерт у Парижі.

  Continue reading

не вір очам своїм

1 Oct

Деякі фотографи і оператори стверджують, що на відміну від слів, фото і відео і є справжнім максимально приближеним відображенням реальності. Інші скажуть – навпаки. Відео без контексту може нічого не значити. А тим паче відео, в якому люди хочуть виглядати інакше. Зараз я працюю над інтерв‘ю з ось цим генералом Вільної армії Сирії, командувачем підрозділю Південь (місто Дераа, де почалася революція). 

Байдуже, яке враження справляє ось ця картинка. Номер три у неформальному переліку «Їх розшукує Сирійська Влада» Ясір Аббуд виявився одним із найадекватніших і найрозумніших людей, з якими довелося спілкуватися за всю подорож. Continue reading

Invisible Solitude [EN]

8 Sep

That night I’ve got a call at 2:47am from an underground art initiative which was going to confirm the meeting. With a note of surprise the guy asked in Russian: “Are you already sleeping? We’ve been busy by now.”   I always pick up at night and pretend to be awake. Once in New York in the mid of the night I’d been explaining for 20 minutes to the Indian Consul in Ukraine why it’s difficult to broadcast Indian documentaries on the main channel used to work. This time I agreed to call back, though I was almost sure I’d lost my street-artists. There are moments when it’s hard to think about anything else but yourself. It was a middle of the route, even though the most intense part was over. Continue reading

%d bloggers like this: