Усі нещасливі країни нещасливі однаково: корупія, безробіття, політики-шахраї, виборці, яких так легко купити. Щастя навпаки може різнитися. У “Тижні” вдень річниці падіння Бен Алі відкрили доступ до моєї статті зі страшною назвою “Іслам та демократія”. Однак там дуже вже бракує фото, адже як зрозуміти, яка вона найпопулярніша туніська блогерка Ліліопатра без її посмішки, чому Аміра Ях’яві не занудна “громадська діячка”, а Джавахер – не страшний бородань брат-мусульманин, хоч формально – він керівник партійного осередку. Без їхніх зображень Туніс міг би видаватися черговим “арабістаном” з людьми із невимовними мусульманськими іменами.
Tag Archives: іслам
як не вийти заміж за старого бійця вільної армії сирії
28 SepЯ розшифровую інтерв’ю з одним із старих бійців Вільної Армії Сирії:
– Наталія,так? Перед тим, як розпочати, можна я поставлю питання? – Звісно. – Ти втрачала кого-небудь колись? Втрачала назавжди? Так, щоб не повернути? – Так. – Розкажи, як це було? За яких обставин? Пригадай. А що ти відчувала ? Ти можеш згадати це відчуття втрати? Відчула? А тепер уяви переживати таке кожні десять хвилин. Це наше життя зараз. А тепер можемо починати розмову… Continue readingамман-і-я 2: شو – що? питання, яке не потребує відповіді
22 Sep
– Яку тобі пісню поставити?
– Постав, Його.
– Його? (пауза). Є лише одна людина, яку можна так назвати. Це Він?
– Так, Він.
– Постав, Його.
– Його? (пауза). Є лише одна людина, яку можна так назвати. Це Він?
– Так, Він.
Я боюся сказати зайве, бо раптом мій добрий друг, названий вже містером Дотепність, знову на щось образится. Наприклад, на те, що посередині дискусії про створення онлайн кодексу йорданських анархістів я переберуся з другого на перший поверх, а розмову про те, наскільки цитати Боба Марлі пасують до життя сучасних йорданських селян, проміняю на прогулянку з собаками серед ночі. Ми домовилися: відтепер мій єдиний спосіб вибачитися – привезти в Амман Боба Ділана. Сподіваюся, що до того часу, як мені доведеться вибачатися, Він не протягне. Continue reading
Верби над Нілом
22 Aug
Родички, які приїхали в гості, по мобільному телефону викликають бричку – таке собі таксі з конякою. Їм геть недалеко їхати – мало не на сусідню вулицю цього насправді густозаселеного села на півдні Єгипту, але жінкам не варто самим вештатися вулицями. Коли я вмикаю лампу, протягом 20 секунд слухаю спів якихось рядків із Корану, що мають вберегти господаря від наврочення. Continue reading
Босфор лікує
16 Aug
Босфор лікує все. Бродський писав, що якщо бракує свободи, треба жити в містах біля моря. У Тегерані насправді задихаєшся через її відсутність, а не смог. Її брак видно попри не сховані під хіджабами кучері перефарбованих блондинкок, попри їхні заклеєні пластирем носи після надто популярних тут пластичних операцій, попри фігурні закріплені гелем зачіски юнаків (такоі гривки достатньо, щоб вважатися геєм). Continue reading
featured post
-
Як воно дівчині подорожувати самій Близьким сходом
“А можу я мати чотирьох чоловіків одразу, якщо усіх забезпечу фінансово?” – перепитую в афганців, серед яких декілька борців з корупцією, один розбудовує демократію, інший допомагає сиротам, ще одна – депутатка місцевого парламенту (друга дружина у чоловіка). Молодші – неодружені, старший має чотирьох жінок, але за цим – трагічна історія: закохана дівчина вчинила самогубство, дізнавшись, […]
-
ровесник-ветеран
“Того дванадцятирічного снайпера “Аль-Каїди” я забив мало не до смерті. Звісно, снайпер з нього був нікудишній. Не знаю, чи він розумів, і чи колись усвідомить, що робить. Не знаю, що з ним сталося потім. Затриманих терористів ми мали передавати іракському суду. Коли я віз одного з місцевих ватажків “Аль-Каїди”, той пропонував 40 тисяч доларів, якщо […]
-
чому я боюся повертатися до нью-йорка
– Наталю, привіт, – пише мені віце-президент США Джо Байден. – Наталю, я зробив все можливе, щоб не підвести тебе під час учорашніх дебатів, – продовжує він. – Наталю, ти дивилася, як виступив Джо? – у наступному імейлі звертається до мене Барак Обама. Обидва, а на додачу ще й Мішель насправді просять мене пожертвувати 5 […]
-
амман-і-я 1: де живуть усі арабські чорні коти
– Цього разу я дійсно не знаю, коли повернуся. -Ти завжди так кажеш, а потім повертаєшся. У цьому ‘завжди’ те, чого я сама себе позбавляю і, що так ціную знайшовши деінде – постійність. Моя постійність у вигулюванні Ярда та Кебріде (арабською ‘сірник’) десь близько другої ночі, а особливо відтоді, як я навчилася саможутки поратися […]
-
Invisible Solitude
Cьогодні о 2:47 ночі мені зателефонував хлопець з андеграундної антиглобалістської туніської культурної ініціативи, щоб підтвердити зустріч, таким чином відповівши на запит. Говорив він російською з акцентом і з подивом запитав : “А Вы уже спите? Мы просто только освободились.”
Gallery
So Far, So Close 