“А як же ви транслюєте протести мобільними телефонами? Інтернет, який би не був, в таких умовах висне?” – уточнюю в одного з засновників одного з найцікавіших у світі прикладів громадянської журналістики midia NINJA (“незалежний наратив, журналістика в дії”)
“Звісно, що мирні демонстрації транслювати неможливо, бо всі у Фейсбуку, але коли поліція застосовує сльозогінний газ, всі не сидять у соцмережах, а розбігаються. Тоді як ми можемо починати трансляцію”. Бруно не зовсім засновник. Жодної організації не засновано, хоча їхні відео подивилися мільйони разів, а за їхнів Фейсбуком слідкує понад 200 000 людей. Бруно той, хто надихає. Midia NINJA – не організація, а ідея, реалізувати, яку може кожен. Достатньо взяти в руки телефон (бажано в своєму місті, районі, а ще краще селищі) і транслювати, що відбувається під час протестів. Найчастіше – доволі жорсткі дії поліції.
Про Бразилію я мала/маю написати багато. Дуже багато. Багато що виявилося особливим: не лише midia NINJA i POSTV, а й одна з найцікавіших мистецьких комун. Однак уникнути паузи в писанні блогів після Єгипту не вдалося. Довелося пропустити і Польщу, і Бейрут (поки). Я відкладала, щоб написати краще і про важливіше (важливого багато). Але щойно побачила Rafucko і зрозуміла, що треба просто братися за комп’ютер і писати. Бразильську сагу починаю чимось простим, легким і доступним, хай і не зрозумілим на перший погляд. Незрозумілим, бо португальською. Хоча це відео про те, як бразильські медіа висвітлюють протести, має ангійські субтитри. Зверніть увагу на бананові шкурки, які змушують поліцію, розчищувати територію.