Tag Archives: Ромні
Aside

Америка сподівається і без надії обирає

19 Nov

Цей матеріал я вважала з найголовнішим, з усіх написаних під час виборів у США.  Найдовше готувалася, найдовше писала. Друком він вийшов напередодні, коли результат виборів був ще невідомий. З’ясувалося, що доступ відкриють лише на початку грудня.  Якщо над чимось працювати довго, то виявляється й актуальність втрачається не так швидко. Про те, чому “США роз’єднані ніколи”, спроби маніпуляцій і чому  «Мітт Ромні – це «Голдман Сакс хард», тобто важка версія, тоді як Обама – «Голдман Сакс лайт» далі   Continue reading
Advertisements

Iнш’алла, Сенді

30 Oct

Дедлайн тримає цупкіше за будь-який буревій. А якщо ще 12 000 знаків, та ще й стаття, яка підбила б підсумки усієї виборчої кампанії, а ще кілька героїв, яких я традиційно люблю (я не про Обаму), то ані вітер, ані дощ не відволіче. (Стаття буде в «Українському тижні» в четвер-п‘ятницю).  Та ще й прокинулися українські ЗМІ і навіть французьке радіо (!). Днями той самий дивний вашингтонський юрист, який питав, чи не пишу я для газети «Правда» щось лопотів про те, що якщо людина журналіст, значить точно має вести прогноз погоди. Я відреагувала категорично. Виходить не треба було. Довелося писати й про прогноз погоди, але не тільки. Політичний аспект цієї справи мені цікавіший.   Continue reading

Aside

зворотній бік зворотнього боку

22 Oct

“Моя колишня дівчина, ми зустрічалися, коли вчилися у коледжі… Журналістка, знаєш, вона загинула у Сирії цього року – Мері Колвін… Власне в останній її приїзд до Нью-Йорка ми сиділи у цьому пабі в Трайбеці”, – говорить мені старий політтехнолог, який робив минулу кампанію Обами, а на цих та минулих виборах консультує українські політичні партії. Знаю, звісно ж, знаю. Як не знати найкращу з останніх. “Коли вона приїздила, я сказав своєму малому, що прийде моя стара подруга, але вона ніякий не пірат – просто у неї немає одного ока. Ми лишалися дуже близькими друзями, вона завжди зупинялася у в нас. Коли її поранили у Шрі-Ланці, казав лікарям, що я її брат. Ми були шоковані, коли вона загинула. Шоковані, але не здивовані.”  Continue reading

Aside

пояснення, а не дублікат

19 Oct

От щойно на мене мало не впав вогнегасник. Пролетів у кількох сантиметрах, тільки-но я почала писати оду кав’ярні де просиділа останні кілька годин. Як не любити місто, в якому, на питання “де у вас вбиральня” власник відправляє тебе на вулицю, показує на сходи, що ведуть у закидану майстерню, яка насправді виявляється студію, де висять його картини. У ній можна залишитися самій – ось такий він рівень ньюйоркської довіри.   Continue reading

%d bloggers like this: