“Мій” будинок наполовину спуcтошений, частина господарів не без серйозних проблем виїхала помінявши замки, про одного при людях “краще не згадувати”. І я не згадаю. Змиті зливою картини валяються на захаращеній підлозі. Диван просто неба можна було б викинути, але й він і так ніби на звалищі. Кебріде – одна з собак, котра з’їла мої відвойовані у водія єгипетської маршрутки капці, – загинула. Найдобрішого з усіх друга скульптора-кераміста під час протестів заарештували просто так і били 5 годин поспіль. Жорстоко. Так, що він не міг ліпити ще не один тиждень. Continue reading
хип-хоп жив 4. Deeb, Egypt & Amer Al-Taher, Jordan [+in Eng]
29 Nov(in English – see below) “Tahrir state of mind” – пишет на днях египетский рэпер Дииб. Cейчас на демонстрации он не впервые в жизни, как это было в январе 2011. Теперь ему нечего бояться. Пусть Конституционная ассамблея Египта, в которой преобладают исламисты, большинством голосов утвердила проект новой конституции, президент Морси, должен еще выставит его на референдум. Я же в ребятах не сомневаюсь. По сравнению с летней аппатией увеличение полномочий президента объединило рассредоточенных по пост-революционному Каиру активистов. Мы немало говорили с ними, почему так сложно либералам не переругаться друг с другом и идти одним фронтом, когда площадная борьба не эффективна. Но сейчас с доброй завистью наблюдаю, как они все снова вместе на Тахрире скандируют “Морси вон!” Continue reading
як не вийти заміж за старого бійця вільної армії сирії
28 SepЯ розшифровую інтерв’ю з одним із старих бійців Вільної Армії Сирії:
– Наталія,так? Перед тим, як розпочати, можна я поставлю питання? – Звісно. – Ти втрачала кого-небудь колись? Втрачала назавжди? Так, щоб не повернути? – Так. – Розкажи, як це було? За яких обставин? Пригадай. А що ти відчувала ? Ти можеш згадати це відчуття втрати? Відчула? А тепер уяви переживати таке кожні десять хвилин. Це наше життя зараз. А тепер можемо починати розмову… Continue readingамман-і-я 2: شو – що? питання, яке не потребує відповіді
22 Sep
– Постав, Його.
– Його? (пауза). Є лише одна людина, яку можна так назвати. Це Він?
– Так, Він.
Я боюся сказати зайве, бо раптом мій добрий друг, названий вже містером Дотепність, знову на щось образится. Наприклад, на те, що посередині дискусії про створення онлайн кодексу йорданських анархістів я переберуся з другого на перший поверх, а розмову про те, наскільки цитати Боба Марлі пасують до життя сучасних йорданських селян, проміняю на прогулянку з собаками серед ночі. Ми домовилися: відтепер мій єдиний спосіб вибачитися – привезти в Амман Боба Ділана. Сподіваюся, що до того часу, як мені доведеться вибачатися, Він не протягне. Continue reading
амман-і-я 1: де живуть усі арабські чорні коти
20 Sep
-Ти завжди так кажеш, а потім повертаєшся.
У цьому ‘завжди’ те, чого я сама себе позбавляю і, що так ціную знайшовши деінде – постійність. Моя постійність у вигулюванні Ярда та Кебріде (арабською ‘сірник’) десь близько другої ночі, а особливо відтоді, як я навчилася саможутки поратися із ними обома. Хай Кебріде й віддячив мені наостанок з’їденими капцями, які я з таким боєм відвойовувала у водія єгипетської маршрутки. Постійність у тому, що рівно о четвертій на мій диван просто неба вилазить Зулу, – єдиний кіт у світі, на якого у мене немає алергії.
– Справді немає? Це ж ще один доказ, що він диявол. Ти знаєш, що в арабських оселях чорних котів немає. Це не просто забобона. В нас щиро вірять, що саме всередині цих істот живе демон.
– Вахід, якщо чорних кицьок не тримають в хатах, то куди ж вони всі діваються? Значить десь має бути місце, де живуть всі арабські чорні коти?
-Знаєш, я сам весь час думаю про те й це місце. Continue reading
CПАСИБІ. شكرا
19 Sep
Спасибі, мої арабські друзі, за те, що допомогли протриматися цю ніч. Від Йорданії до Єгипту, від Тунісу до Малі. І навіть мавританцю Мухамеду Мухамеді з Нуашкота спасибі, що відреагував на подяку о 6:15 ранку. Інакше б я не протрималася й недоредагувала ту статтю. Спасибі за відповіді на запити о 2-ій ночі, тоді як я намагалася вас перехитувати, повідомивши, що мій дедлайн спливав не сьогодні, а ще дві доби тому – у неділю, в крайньому випадку в понеділок уночі.Спасибі за одночасні дзвінки у Скайп майже о другій – із Каїра та Берліна і з повідомленнями: «любий друже, а ще не пізно? Я трохи забарився». Continue reading
Singing in Arabic
15 SepЯ не говорю арабською, але виявилося можу співати арабською, коли вони грають вживу. [youtube.com/watch?v=6HqHdBlQEe8] Це дуже дивне відчуття – бути,здавалося б, у чужому місті, де загалом провів якихось два з половиною тижні. Прийти на концерт улюбленої групи із сусіднього Бейрута – такої відомої тут і геть незнаної вдома тоді, коли знову випав шанс приїхати в Амман. Continue reading
Surrounded Yet Not Surrendered
11 Sep
Я б написала про Палестину, потрапивши куди розумієш, чому цей шмат землі нікому не дає спокою і не тільки тому, що це одна з найкрасивіших арабських країн, де мені довелося побувати. Я б написала про дивовижний The Freedom Theater – театр в таборі біженців у Дженіні. Я б написала про Захарію Зубейді – одного з засновників театру, останнього з дітей Арни, у минулому лідера Бригад мучеників Аль-Акси, котрий склав зброю, бо мистецтво потужніше за будь-яку зброю, і разом з геніальним ізраїльським актором Джуліаном Мер-Хамісом, сином однієї найважливіших ізраїльських право захисниць Арни Мер-Хаміс, створив цей театр. Continue reading