“О, четвертак. Знадобиться для пральні”, – каже Джефф – аналітик, чия компанія проводить опитування для виборчої кампанії Барака Обами. Тут, в Нью-Йорку, мало хто має вдома пральну машинку. Про Джефа та його друзів – команду, яка провела найперші тарґетовані вибори, засновані на ретельній роботі з інформацією – щойно зробив величезний матеріал “New York Times Magazine”: Data You Can Believe In. “Так, звісно, всі свої. Вони всі були на моєму весіллі”, – каже Джефф, коли показую йому ілюстрацію з журналу. Під час інтерв’ю (я прийшла поговорити, як виглядатимуть вибори майбутнього) ми стоячи п’ємо каву у звичайнісінькій кав’ярні. Манхеттенці звикли стояти, а не влаштовуватися зручно у крісла.
Все одно ми зустрічаємося в кращих, аніж минулого разу умовах. Тоді до його офісу мені довелося йти пішки дві з половиною години, бо одразу після урагану Сенді метро з Брукліну до Манхеттена затопило. Джефф тоді ночував у власному офісі, бо вдома не було електрики, а до виборів лишалося шість діб. Тоді він спрогнозував результати виборів у найбільш проблемних штатах. Його дані, тобто внутрішні дані штабу, відрізнялися від тих, що розповсюджувала преса, але виявилися абсолютно точними у ніч виборів. Про це я часково ще тоді писала тут: http://tyzhden.ua/World/64454 Цей запис не про те, чому Джефф, чия робота заснована на детальному опрацюванні данних, є першим критиком надто ненадійної політики приватності, яка дозволяє американським компаніям і уряду стежити за своїми громадянами. Зараз я пишу про життя ньюйоркських персонажів. Continue reading
So Far, So Close 